Аналіз візуальної і аудіальної складових здатен розкрити прихований символізм та трюки, за допомогою яких кінематографісти впливають на аудиторію. У 2008 році Роджер Еберт написав есе “Як читати кіно”, у якому розповів про переваги стоп-кадру і те, як він може допомогти інтерпретувати той чи інший фільм. Взявши за основу ідею Еберта, курс “Як читати кіно?” покликаний розповісти про основні засоби подачі сюжету, представлення персонажа, стилю через різноманітні прийоми в монтажі, операторську роботу, звукове оформлення та інше.