...А от французький учень не проводить у школі ні тижня без уроків з мистецтва. Історію мистецтв від найдавніших часів до наших днів маленькі французи вивчають ще у молодшій школі. Навчання відбувається і за хронологією, і за поділом на 6 видів мистецтв (візуальні, літературні, перформативні, прикладні тощо), а в середній і старшій школі додається ще поділ за тематиками, наприклад: "Види мистецтв, міфи і релігії" або "Види мистецтв, держава і влада". Фактично, весь курс з історії світового мистецтва французький школяр слухає тричі.

Відповідно, вже в 11 років французький учень мусить ідентифікувати вивчені твори мистецтв за назвою, ім‘ям автора й епохою. А по закінченні останнього класу – знати напрям, стиль і жанр твору, вміти аналізувати усі його складові, орієнтуватися в культурному контексті… Власне, як український учень після закінчення курсів з літератури.

Водночас французька теоретик і педагог-новатор Франсуаза Барб-Галь вважає, що перевантажувати дітей фактажем з історії мистецтва недоцільно. Навчити дитину творити самостійно – ще зовсім не означає вміти відчувати й отримувати задоволення від споглядання мистецтва. Зацікавити можна лише, якщо детально оглядати мистецькі роботи, шукаючи у них те, що матиме відголос у житті і фантазіях дитини, буде для неї знайомим і цікавим.